Сергей Михалок / Drezden / Brutto / Ляпис-98
@brutto
@brutto
Brutto - Середні віки (31 октября 2016)
Категория: Официальный клип
Продолжительность: 00:05:33
Описание:
Продолжительность: 00:05:33
Описание:
Музыка: Сергей Михалок Слова: Сергей Жадан
режиссер: Анна Бурячкова
оператор: Михаил Марков
со-режиссер/режиссер монтажа: Юра Резниченко
второй режиссер: Андрей Мороз
второй второй режиссер: Вадим Юзба
плейбек: Саша Мороз
Художник-Постановщик: Давид Хараишвили
Декоратор: Саша Патока
Стиль: Леся Патока и Patoka studio, Анета Хараишвили
Грим: Джулия Мельник
Волосы: Нодира Туражданова
Локации: Роман Павленко
Фокус-пуллер: Кирилл Шлямин, Сергей Пантелеев
Гафер: Леонид Сидоренко
Стедикам: Антон Лукашенко
Кастинг: Ника Бондарь
Техническое обеспечение: Radioaktivefilm http://radioaktivefilm.com/, Illuminatior Filmservice, Because production
Исполнительный продюсер: Евгения Яцута
Продюсер: Катя Галицкая
Продакшн менеджер: Юра Галицкий
Ассистенты: Иван Суворин, Сергей Тройчук, Юля Сацута, Эмиль Шкульский
"Другий рік місто косить чума.
Не працюють навіть борделі й тюрма.
Скінчився хліб, скінчилась вода.
З культурного життя – лише хресна хода.
Ходимо, кличемо святих отців.
На зворотньому шляху підбираємо мерців.
Папське ім’я втрачає силу і міць.
Відьми звільняються з робочих місць.
Сенс ворушити цю каламуть?
Що тут гадати? Всі й так помруть.
Яка різниця, що скажуть зірки?
Середні віки такі Середні віки.
І тоді єпископ приходить у єврейський квартал,
і говорить: «Хто з нас не гине за метал?
Усіх нас нищить небесний терор,
усіх нас винесуть в чорний коридор.
Світла немає. Відсутня мета.
Саме час починати свята».
І тоді лунає барабанний бій,
і підіймає з землі ремісників і повій,
і затягує нас у свою круговерть.
Тих, хто помер, не лякає смерть.
Не лякає жодна з її образ.
Боятись тут варто хіба що нас.
І ми одягаємо пір’я й хвости,
і змащуємо кров’ю натільні хрести,
і палимо на вулицях свого сатану,
і оголошуємо небесам війну,
і водимо процесії довкола вогнів.
Все, що в нас є – це народний гнів.
Клади на обличчя пудру й грим.
Ніколи не пізно померти молодим.
Ніколи не пізно змінити ім’я.
Про мене свідчитиме тінь моя.
Але ніколи й нікому не кажи про це.
Смерть не пізнає нас у лице".
режиссер: Анна Бурячкова
оператор: Михаил Марков
со-режиссер/режиссер монтажа: Юра Резниченко
второй режиссер: Андрей Мороз
второй второй режиссер: Вадим Юзба
плейбек: Саша Мороз
Художник-Постановщик: Давид Хараишвили
Декоратор: Саша Патока
Стиль: Леся Патока и Patoka studio, Анета Хараишвили
Грим: Джулия Мельник
Волосы: Нодира Туражданова
Локации: Роман Павленко
Фокус-пуллер: Кирилл Шлямин, Сергей Пантелеев
Гафер: Леонид Сидоренко
Стедикам: Антон Лукашенко
Кастинг: Ника Бондарь
Техническое обеспечение: Radioaktivefilm http://radioaktivefilm.com/, Illuminatior Filmservice, Because production
Исполнительный продюсер: Евгения Яцута
Продюсер: Катя Галицкая
Продакшн менеджер: Юра Галицкий
Ассистенты: Иван Суворин, Сергей Тройчук, Юля Сацута, Эмиль Шкульский
"Другий рік місто косить чума.
Не працюють навіть борделі й тюрма.
Скінчився хліб, скінчилась вода.
З культурного життя – лише хресна хода.
Ходимо, кличемо святих отців.
На зворотньому шляху підбираємо мерців.
Папське ім’я втрачає силу і міць.
Відьми звільняються з робочих місць.
Сенс ворушити цю каламуть?
Що тут гадати? Всі й так помруть.
Яка різниця, що скажуть зірки?
Середні віки такі Середні віки.
І тоді єпископ приходить у єврейський квартал,
і говорить: «Хто з нас не гине за метал?
Усіх нас нищить небесний терор,
усіх нас винесуть в чорний коридор.
Світла немає. Відсутня мета.
Саме час починати свята».
І тоді лунає барабанний бій,
і підіймає з землі ремісників і повій,
і затягує нас у свою круговерть.
Тих, хто помер, не лякає смерть.
Не лякає жодна з її образ.
Боятись тут варто хіба що нас.
І ми одягаємо пір’я й хвости,
і змащуємо кров’ю натільні хрести,
і палимо на вулицях свого сатану,
і оголошуємо небесам війну,
і водимо процесії довкола вогнів.
Все, що в нас є – це народний гнів.
Клади на обличчя пудру й грим.
Ніколи не пізно померти молодим.
Ніколи не пізно змінити ім’я.
Про мене свідчитиме тінь моя.
Але ніколи й нікому не кажи про це.
Смерть не пізнає нас у лице".